Інформує Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України



 

 

 

МОН ПРОПОНУЄ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТ ТИПОВОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ ДЛЯ 5-9 КЛАСІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 З метою реалізації Державного стандарту базової середньої освіти МОН розробило проєкт Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти

«Під час розроблення проєкту документа враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової та кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу», – зазначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

У проєкті представлені два варіанти типових навчальних планів:

  1. для закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою;
  2. для закладів загальної середньої освіти, вяких є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою й закладів загальної середньої освіти, в яких є класи (групи) з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини.

Кількість навчальних годин, які передбачені типовими навчальними планами, відповідає кількості навчальних годин, що рекомендується для вивчення кожної освітньої галузі відповідним базовим навчальним планом Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898.  

Порівняно з чинною Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затвердженою наказом МОН 20.04.2018 № 405) у проєкті типового навчального плану збільшено кількість навчальних годин на вивчення української мови, іноземної мови, математики, інформатики, предметів природничої освітньої галузі.

Проєктом документа передбачено, що заклади освіти можуть самостійно визначати кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі в межах заданого базовим навчальним планом діапазону (мінімальна та максимальна кількість навчальних годин для вивчення кожної освітньої галузі).

Це дає змогу перерозподіляти навчальні години між галузями на опанування навчальних предметів та інтегрованих курсів, а також на вибіркові освітні компоненти й враховувати особливості організації освітнього процесу та освітні потреби учнів.

Зауваження та пропозиції просимо надсилати до 28 січня на електронні адреси: s_fitsajlo@mon.gov.ua (Світлана Фіцайло, головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин головного управління шкільної освіти) та yhkononenko@gmail.com (Юрій Кононенконачальник головного управління шкільної освіти директорату шкільної освіти).

Нагадаємо, 30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. Документ створює умови для продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9 класах з 2022 року.

ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ПОСИЛЕНОГО КАРАНТИНУ ШКОЛЯРІ МОЖУТЬ ПОВЕРНУТИСЯ ДО ОЧНОЇ ТА ЗМІШАНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ, – СЕРГІЙ ШКАРЛЕТ

 

 
 

МОН вивчає можливість повернення учнів молодших класів до повноформатного навчання, учнів старшої школи – до змішаної форми, за умови сприятливої санітарно-епідемічної ситуації. На цьому наголосив сьогодні, 16 січня, у своєму Telegram-каналі Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.  

«Вважаю, що принаймні молодші класи після завершення карантинних обмежень можуть повернутися до повноформатного навчання. Щодо старшої школи, то за сприятливої санітарно-епідемічної ситуації в країні буде прийнятним проведення навчання за змішаною формою», – зазначив Міністр.

Водночас він додав, що ухвалення остаточних рішень із цих питань не залежить від однієї особи – Міністра освіти і науки або Міністра охорони здоров’я. Обидва міністерства постійно комунікують. 

«Я цілком поділяю позицію та прислухаюся до аргументів фахівців, епідеміологів, лікарів, рекомендації яких ґрунтуються на моніторингах епідемічної ситуації в країні. Саме тому МОН та МОЗ перебувають у постійній комунікації», – підкреслив Сергій Шкарлет. 

Насамкінець він висловив сподівання, що найближчим часом статистика захворюваності на COVID-19 і спроможність медичної системи стримають епідемічні хвилі та діти поступово повернуться до звичного формату навчання.

Нагадаємо, МОН пропонує для громадського обговорення проєкт Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти.

 

 УЧНІ 9-Х КЛАСІВ СКЛАДАТИМУТЬ ДПА У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ В ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ – РОЗ’ЯСНЕННЯ МОН

 

 
 

У 2020/2021 навчальному році учні 9-х класів складатимуть державну підсумкову атестацію у закладі освіти в письмовій формі.

Згідно з нормативними документами атестація випускників 9-х класів може проводитися в закладі освіти або у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Водночас наказ МОН №1262 встановлює, що у 2020/2021 навчальному році ДПА осіб, які завершують здобуття базової середньої освіти, проводиться у закладі освіти в письмовій формі.

Відповідно, інформація про звільнення від проходження ДПА учнів 9-х класів та/або її проходження онлайн є недостовірною. 

Крім того, твердження про ускладнення ДПА для учнів 9-х класів у 2020/2021 навчальному році є необґрунтованим. Завдання для проведення атестації в закладі освіти затверджує керівник закладу освіти. За цими ж нормами ДПА проводилася у 2018/2019 навчальному році.

Нагадаємо, МОН пропонує для громадського обговорення проєкт Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти.

 

 ПРИЙНЯТО НОВИЙ ЗАКОН “ПРО  ПОВНУ ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ”

 

Педагогічна інтернатура, контракти для директорів та вчителів на пенсії, учнівське самоврядування, можливості для створення справжньої старшої профільної школи, можливість для учнів обирати свою освітню траєкторію, фінансова автономія шкіл, більше можливостей для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів. Все це та інші новації передбачає новий Закон “Про повну загальну середню освіту”, що був прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2019 року. Документ підтримали 327 народних депутатів.

“Цей Закон – це нові можливості для наших учнів, вчителів та освітніх управлінців, а також гарантії для батьків. У 2017 році був прийнятий Закон “Про освіту”, який передбачив багато потрібних нашій системі новацій, але знарядь для його втілення критично не вистачало. Закон “Про повну загальну середню освіту” – це реальні інструменти, які допоможуть втілити реформу. Попереду багато кропіткої роботи, ми до неї готові. Але нас замало, реальна школа – це не стіни і не закони, а перш за все вчителі, батьки та учні. Я закликаю всіх нас не зупинятися і разом працювати над побудовою Нової української школи – вона залежить від кожного із нас”, – відзначила Міністр освіти і науки України Ганна Новосад.

Якими є основні новації Закону для УЧНІВ?

Гарантії рівного доступу до освіти. Так, Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження.  Інклюзивність – тобто можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією – також передбачена документом і гарантується учням.

Діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього документа нарешті отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.

Побудова індивідуальної освітньої траєкторії. Цей механізм дає можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Це важливо передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома.

Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.

Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.

Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).

Додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів. Закон вперше відкриває можливість надання учням, що цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.

Право на справедливе оцінювання та вимоги до доброчесності. Закон вперше на законодавчому рівні встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти.

Водночас документ деталізує та доповнює положення Закону України «Про освіту» та  встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної доброчесності.

Вибір предметів учнями. Закон запроваджує право учнів обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси).

Три адаптаційні цикли навчання – 1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас. Це також новація новоприйнятого Закону, ці періоди – найбільш вразливі для дітей впродовж шкільного життя. Відтепер це обов’язково враховуватиметься при плануванні навчання у школах.

Більше прав для учнівського самоврядування. Закон передбачає:

  • чіткі повноваження учнівського самоврядування;
  • право керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником закладу освіти;
  • право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

Реалізація права кожної української дитини на оволодіння державною мовою. Як анонсувалось раніше, Закон передбачає три моделі вивчення української мови у школах. Дана новація – результат деталізації положень Закону “Про освіту”. Відповідна стаття документа була написана за результатами численних консультацій з представниками національних меншин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.

Отже, перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар.

Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:

  • материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;
  • у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;
  • зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.

Якими є основні новації Закону для ВЧИТЕЛІВ?

Реальна педагогічна автономія вчителя у:

  • створенні програм;
  • розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу);
  • підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.

 

Більші можливості для зростання зарплати вчителя. Документ передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Окрім цього, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу.

“Це лише окремі кроки у напрямі збільшення зарплати вчителя. Цьогоріч Міністерство освіти і науки планує комплексну реформу заробітної плати – вона, зокрема, передбачатиме внесення частини надбавок в оклад педагога та гарантії рівня зарплати для всіх вчителів”, – відзначила Ганна Новосад.

Педагогічна інтернатура для молодого вчителя. Перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах він чи вона отримає наставника, який буде зобов’язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку.

 

Більше можливостей для педагогічного зростання вчителів. Так, новий Закон  встановлює державні гарантії на підвищення кваліфікації вчителя та передбачає його співфінансування з державного та місцевих бюджетів, можливість підвищувати кваліфікацію у недержавних провайдерів, створення нових центрів професійного розвитку педагогічних працівників.

Документ також визначає категорії педагогічних працівників, що мають право на проходження сертифікації, та права і обов’язки, яких набувають учителі у разі її  успішного проходження.

Якими є основні новації Закону для БАТЬКІВ?

Безпечніше середовище для дітей. Закон дає можливість батькам супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання, а також надає гарантії захисту учнів від булінгу. Окрім цього, документ передбачає обов’язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги та закриває доступ у заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини.

Право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти. Ідеологія такої перевірки змінена – вона направлена передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над «і» та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.

Якими є основні новації Закону для ОСВІТНІХ УПРАВЛІНЦІВ?

Більше можливостей для підсилення шкіл педагогами. Новоприйнятий Закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.

Нові підходи до призначення директорів шкіл. Згідно з Законом «Про освіту», директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі.

Однак щоб ця змінність влади давала позитивні наслідки для розвитку закладу, мають діяти прозорі та чесні механізми виборів директорів. З урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів Закон встановлює, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це має мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес.

Закон також передбачає, що в межах конкурсу директор обов’язково повинен буде представити стратегічний план розвитку закладу.

При цьому до 1 липня 2020 року директори шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, будуть в обов’язковому порядку переведені на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком) з наступною можливістю брати участь у конкурсі.

Фінансова автономія шкіл. Новоприйнятий Закон передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів. Зокрема на:

  • формування структури закладу та штатного розпису;
  • встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або їхніх розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників;
  • оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти;
  • оплату підвищення кваліфікації педпрацівників;
  • укладення цивільно-правових угод для забезпечення діяльності закладу.